Вони здали Крим. Поіменний список. Хто відповість за Харківські угоди?

Новости 12.03.2021

СБУ отримала доручення перевірити обставини, за яких підписані і ратифіковані Харківські угоди 2010 року, заявив секретар РНБО Олексій Данілов. За його словами, депутатів, які тоді підтримали ці угоди, можуть звинуватити у держзраді. Зокрема, Данілов згадав тодішнього спікера Верховної Ради Володимира Литвина.

З 2010-го року диктатор Янукович протягував ратифікацію Харківських угод, які продовжували термін перебування військової бази Росії в Севастополі на 25 років.

Після цього РФ почала активно модернізувати флот, а місцеві пристосуванці та прихильники «руского міра» зрозуміли: "Росія з Криму не піде".

«Одним із провідних інструментів незаконної окупації півострова став Чорноморський флот РФ. Відповідно до угод, Росія могла тримати в Криму до 25 тисяч військовослужбовців. Орендовані об’єкти використовувались як база для ведення розвідувально-підривної, інформаційно-пропагандистської та іншої антиукраїнської діяльності», – говорив директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін у доповіді про те, як Росія роками готувалася до війни з Україною.

За даними розвідки Міноборони України, анексія Криму відбулась у три етапи, і кожен з них передбачав використання морських сил Чорноморського флоту, доступних Росії в Криму:

I етап – приховане перекидання підрозділів збройних сил Росії з території РФ на територію Криму морським шляхом;

II етап – бойові кораблі, літаки морської штурмової та розвідувальної авіації, а також вертольоти Чорноморського флоту в Криму були приведені у вищий ступінь бойової готовності;

III етап – додатково в Криму було зосереджено понад 7 тисяч військовослужбовців, насамперед десантників і сил спецпризначення. Вони були перекинуті на територію АРК морським і повітряним шляхом. Були посилені можливості Чорноморського флоту з проведення морських десантних операцій. Десантні кораблі, зосереджені в Криму, дозволяли провести морську десантну операцію по всьому чорноморському узбережжю України.

З ратифікації Харківських угод фактично і почалася окупація Криму.

Актуальна Правда пригадали список політиків, які допомагали окупанту:

Ключові особи

Тут ідеться тільки про тих, хто протягував рішення у парламенті.

№1: Володимир Литвин, на той час голова Верховної Ради – нинішній депутат, «Герой України». Саме він за відсутності 226 голосів, «не змигнувши оком, відкрив засідання – незважаючи навіть на те, що це око заліпило яйце, кинуте кимось із опозиціонерів.

№ 2: Андрій Клюєв, виступав з нетривалою доповіддю по «Харківських угодах», а в той час був першим віце-прем’єр-міністром України і відповідальним за «правильні голосування» у Раді. Андрій Клюєв зараз разом з братом (який також голосував за «Харківські угоди»), ймовірно, переховується в Росії.

Олег Царьов – член Політради Партії регіонів, зараз переховується в Росії, називає себе "головою парламенту Новоросії" і, за його твердженнями, представляє інтереси Новоросії в Москві.

Вадим Колєсніченко – в той час був заступником голови фракції Партії регіонів. У січні 2015-ого заявлений у розшук, має російське громадянство. Після окупації Криму балотувався у Севастопільську міськраду, програв.

Володимир Олійник – один з головних спікерів Януковича під час Революції Гідності. Після втечі до Москви один з організаторів антиукраїнського «Комітету спасіння України».

Микола Злочевський – був Міністром охорони навколишнього середовища. Зараз йому оголошена підозра від Генпрокуратури про розкрадання державного майна і незаконне збагачення, суд арештовував та знімав арешт з його майна.

Павло Лєбєдєв – Міністр оборони з 2012 по 27 лютого 2014 року. Під час Євромайдану зник з України. Після втечі президента Януковича покинув Київ ще до офіційної відставки. Був присутній у Кремлі на зібранні з нагоди "прийняття" Криму до складу Росії.

Дмитро Саламатін – генеральний директор «Укроборонпрому», (2010–2012), має зв’язки з російськими спецслужбами, живе в Росії по сусідству з босами ФСБ.

Ельбрус Тедеєв - професійний борець, чемпіон світу та головний у групі «бійців» серед депутатів ПР. Головне завдання - битися в Раді, коли потрібно. І досі президент Асоціації спортивної боротьби в України.

Нестор Шуфрич – був Міністром МНС в 2010-ому, коли у Верховній Раді в день ратифікації кинули димову шашку, особисто прибув «боротися з димом». Зараз – депутат від Опоблоку.

Дмитро Шенцев – регіонал, нагороджений 2013 року в Росії медаллю Пушкіна — за великий внесок у збереження та популяризацію російської мови та культури за кордоном. Зараз - депутат від Опоблоку.

Василь Стельмашенко – преса пише, що потрапив у список регіоналів по квоті Ахметова, один з тих, хто вижив у 90-ті . Бив Олеся Донія, відомий як кримінальний авторитет.

Владислав Лук’янов – регіонал, активно закликав до федералізаціїї.

Вони здали Крим. Поіменний список. Хто відповість за Харківські угоди?

Вони здали Крим. Поіменний список. Хто відповість за Харківські угоди?

Вони здали Крим. Поіменний список. Хто відповість за Харківські угоди?

Вони здали Крим. Поіменний список. Хто відповість за Харківські угоди?

Вони здали Крим. Поіменний список. Хто відповість за Харківські угоди?

Вони здали Крим. Поіменний список. Хто відповість за Харківські угоди?

Вони здали Крим. Поіменний список. Хто відповість за Харківські угоди?

Вони здали Крим. Поіменний список. Хто відповість за Харківські угоди?

Вони здали Крим. Поіменний список. Хто відповість за Харківські угоди?

Вони здали Крим. Поіменний список. Хто відповість за Харківські угоди?

Вони здали Крим. Поіменний список. Хто відповість за Харківські угоди?