Сергій Гупяк з 17 березня 2021 року до 31 січня 2022 року працював начальником четвертого слідчого відділу з дислокацією у місті Вінниці ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, а з 1 лютого 2022 року є керівником цього відділу. Перед цим Гупяк багато років працював у прокуратурі, їм керував чинний голова Вінницької обласної ради Соколовий Вячеслав Петрович.
Гупяк під керівництвом Соколового був замішанний у багаточисленних корупційних скандалах. Дружина Гупяка - Ольга, працює у прокуратурі Вінницької області.
Комісія поцікавилася стосунками з особами, які надали рекомендацію Сергію Гупяку, а саме з радником Генерального прокурора Максимом Поповим (кандидат зазначив, що, окрім радника, ця особа одночасно працює у міжнародній організації, є адвокатом та його однокласником) та заступником начальника відділу в ОГП Олегом Кокоріним (кандидат зазначив, що з ним теж добре знайомий досить давно).
Отже, у Вінницькій області створився місцевий клан, коли чоловік керує ДБР, дружина має вплив у прокуратурі, в них друзі у Офісі генпрокурора, тобто вони можуть витворяти, що захочуть, брати хабарі, саджати невинних до в"язниці і не нести за це покарання. Але їм виявилось, цього замало, тепер вони ще лізуть у НАБУ.
«У 2007 році Ви набули разом з батьком у спільну власність земельну ділянку площею 2576 кв м та будівлю площею 268 у селі Лукашівка Вінницької області. Задекларована вартість майна 240 тисяч грн. У листопаді 2018 року Ви декларуєте дохід від продажу цих активів за 393 тисячі грн, поясніть походження коштів», - вказали члени Комісії.
У відповідь кандидат зазначив, що 2007 року був студентом, та майно придбавалося за кошти батьків. Його мати з 1999 року по 2019 рік була СПД. Про достатній рівень коштів для купівлі вказаного майна, за його словами, свідчить те, що після придбання вказаного майна нею було погашено кредит у сумі 28 тисяч доларів.
Також були запитання стосовно купівлі батьком автомобіля «Опель», набуття прав кандидатом на керування авто «Сеат» тощо. Кандидат пояснив, що джерелом були іпотечний договір та підприємницька діяльність його матері. Зазначити вартість транспортного засобу у декларації він не зміг через втрату документів. Він був придбаний за 12 тисяч доларів.
Крім того, Комісія запитала стосовно набуття кандидатом разом з матір’ю авто у 2021 році «Тойота Рав 4» (гібрид) за 929 787 грн. Сергій Гупяк сказав, що надав для придбання 464 тисячі грн. Кошти він взяв за рахунок відчуження земельної ділянки, яку кандидат продав за 393 тисячі грн. Також кандидат мав заощадження у сумі 94 тисячі грн.
Окрім того, при звільненні з органів прокуратури йому була виплачена компенсація за невикористану відпустку тощо 250 тисяч грн з податками, або 205 тисяч «чистими».
Також до кандидата виникли запитання у зв’язку з оприлюдненням в соцмережі ГО «Софія» та її головою Валерієм Денісовим у квітні 2022 року матеріалів щодо обставин смерті слідчого. На час цієї історії, у 2010 році, кандидат працював слідчим прокуратури у Вінниці.
«Надійшов сигнал з райвідділу поліції, що в одному з кабінетів від вогнепального поранення помер слідчий. На місце події виїхали керівник прокуратури тощо. За фактом смерті слідчого провадження триває. Є вирок Верховного Суду, за яким засуджено особу за фактом службової недбалості і неправильного використання зброї», розповів кандидат. При цьому Гупяк, за його словами, розглядав спочатку 4 версії: умисне вбивство, вбивство, доведення до самогубства і службова недбалість. Це провадження у нього перебувало менше місяця.
«Потерпілі у даному провадженні залишаються на позиції того, що смерть їх сина трапилася внаслідок умисного вбивства. Свою позицію вони неодноразово висвітлювали у ЗМІ, а інші версії, на їх думку, є сфабрикованими. І звинувачення лунали стосовно всіх, хто торкався даного провадження», розповів Гупяк.
Крім того, до нього виникли запитання щодо результатів службового розслідування, яке стосувалося порушення строків направлення обвинувального акта підлеглими на той час Гупяку прокурорами до суду.
До Сергія Гупяка у цих висновках було застосовано формулювання про допущені ним «прорахунки у роботі, які сприяли несвоєчасному направленню до суду обвинувальних актів». Це розслідування відбувалося у той час, коли він вже мав намір змінити роботу на ДБР.
Розслідування стосувалося того періоду, коли Гупяк був керівником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Вінницької обласної прокуратури.
Як зазначив кандидат, пояснюючи ситуацію Комісії, «до його повноважень не входило супроводження обвинувального акта від прокурора до суду».
«Пропуск строку звернення з обвинувальним актом призводить до закриття провадження і фактично нівелювання роботи слідчих та прокурорів. І я розумію, що Ви ознайомилися з матеріалами службового розслідування вже після того, як перейшли працювати у ДБР. Але чи вважаєте Ви, що прокурор, який курує іншими прокурорами, не повинен контролювати такі питання? Інструкцією на Вас не було це покладено?» - запитав кандидата член Комісії Кирило Легких.
«Я не вважаю, що як керівник відділу не повинен був контролювати підлеглих прокурорів, Водночас контролювати вихід від прокурора до канцелярії суду кожного обвинувального акта, а нами тоді в рік направлялося більше 100-120 актів до суду, фізично неможливо. І КПК покладає цей обов’язок саме на прокурора. Зрозуміло, що на мене було покладено роз’яснювальну роботу. Але слідкувати саме за супровідними листами я не повинен», - зазначив кандидат.
«Ні я, ні прокурори, які зазначені у цих висновках, до дисциплінарної відповідальності не притягнуті», - підкреслив він. «Мною було висловлено обурення стосовно зазначення мене у цих висновках, але наслідків юридичних не було для мене», додав Гупяк.
Разом з тим, до кандидата виникли питання, як він буде керувати цілим НАБУ, де можуть виникати не менш проблемні ситуації.
Також до нього виникли запитання стосовно його прес-конференції, де було надано негативну оцінку рішенню суду щодо виправдувального вироку (Кирило Легких запитав, чи не вважає кандидат втручанням заяви щодо оцінки дій суду), і питання, чому кандидат не повідомляє імена третіх осіб, які були контрагентами його родини у правочинах щодо майна.