Президент Порошенко підписав Закон про мову: як тепер будемо спілкуватися?

Новости 15.05.2019

15 травня чинний Президент України Петро Порошенко підписав Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Цей закон набуде чинності через два місяці після публікації.

Це історичний день для країни, адже мова – це фундамент, на якому будується нація і держава.

Українська — єдина офіційна

Закон визначає українську мову єдиною державною та офіційною мовою країни.

Місцевій владі заборонено втручатись у порядок застосування української мови.

Дія закону не поширюватиметься на сферу приватного спілкування та релігії, але він зобов'язує кожного громадянина володіти державною мовою.

Усі претенденти на отримання українського паспорта складатимуть окремий іспит.

Складати його не потрібно тільки тим людям, які служать в армії, або надання громадянства яким становить державний інтерес.

Щоправда, і у такому випадку новим громадянам треба буде вивчити державну мову протягом року.

Держава планує створити центри з безкоштовного вивчення української мови.

Вільно володіти мовою зобов'язане широке коло осіб: від президента, членів уряду, до прокурорів, офіцерів-контрактників, педагогів та медиків комунальних закладів, але не депутати Верховної Ради.

Закон передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови у складі дев'яти людей, яка затверджуватиме стандарти мови, перевірятиме рівень володіння нею при набутті громадянства чи зайнятті державних посад.

Ця ж комісія має сприяти використанню українських слів замість іншомовних, затверджуватиме правопис, стандарти термінології, вимоги знання мови та стандарти сертифікації знання мови за рівнями (від А1 до С2).

Без мовних інспекторів, але зі штрафами

Багато політиків критикували ранні версії законопроекту за "мовних інспекторів", які мали з'явитись в Україні для контролю обов'язкового використання державної мови.

Дану норму виключили, проте контролювати виконання закону все ж будуть. Цим займеться уповноважений із захисту мови.

Підсилений секретаріатом та штатом представників, він буде розглядати випадки порушень мовних прав громадян та бездіяльності органів влади.

До уповноваженого може звернутись кожен громадянин.

Якщо він встановлює порушення закону про мову з боку компанії, то складає відповідний протокол.

Після цього у суб'єкту господарювання є 30 днів на усунення порушення, якщо цього не зробили, або ж переступили закон знову, то уповноважений може сам оштрафувати "мовного" порушника.

Сума штрафу від 5 100 до 6 800 гривень.

Компанія може оскаржити рішення у суді, або ж має сплатити стягнення протягом 15 днів.

Невиконання вимог уповноваженого про отримання інформації призведе до штрафу у 1 700 - 3 400 гривень.

Норма про штрафи почне діяти за шість місяців після призначення уповноваженого.

Мова у ЗМІ

Видавців газет та журналів України збентежило те, що їх тепер зобов'яжуть перевести всі друковані видання на українську мову.

Закон дозволяє видавати друковані ЗМІ у кількох мовних версіях, одна з яких обов'язково буде українською.

Усі мовні версії мають бути однакові за змістом та обсягом. Така новація може суттєво збільшити вартість видання газет та журналів, якщо власники таки вирішать друкуватись двома мовами.

Окремо прописано, що у кожному місці продажу друкованих ЗМІ назви видань українською мають становити не менше половини.

На ЗМІ кримськотатарською, англійською і мовами ЄС ці норми не поширюються. Для російської виключення не роблять.

Інтернет-ЗМІ також мусять мати головну сторінку українською мовою.

Щоправда, новації щодо національних і регіональних друкованих ЗМІ почнуть діяти через 30 місяців після ухвалення закону, а для місцевих - через 60 місяців.

Слід зазначити, що проти законопроекту голосувала проросійська фракція "Опозиційний блок", майже не дала голосів на підтримку й група "Відродження".