Як встановило слідство, у грудні 2020 року між ВП "Атомпроектінжиніринг", яке входить у структуру "Енергоатому", та приватною компанією в обхід відкритих торгів було укладено договір на завершення будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.
Додатковими угодами ціну договору підозрювані збільшили втричі – з 421 млн грн до 1,497 млрд грн, зокрема додавши до його умов постачання обладнання системи радіаційного контролю.
"Це обладнання компанія-підрядник закупила за ринковою вартістю, а потім у 2021 році реалізувала ДП "НАЕК "Енергоатом" набагато дорожче. У результаті цих дій ДП НАЕК "Енергоатом" переплатило майже 100 млн грн", - пояснили в САП.
Серед підозрюваних учасників схеми в САП називають:
генеральний директор відокремленого підрозділу ДП НАЕК "Енергоатом";
начальник кошторисно-договірного відділу відокремленого підрозділу ДП НАЕК "Енергоатом";
керівник приватної компанії, його заступник та працівник юридичного відділу компанії.
Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжного заходу.
Їх дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах).
На початку 2022 року журналісти програми "Схеми" (проєкт Радіо Свобода) оприлюднили розслідування "Сховище мільярдів", в якому фігурували ці ж факти.
Журналісти, зокрема, з'ясували, що новому приватному підряднику, якого без тендеру залучили для добудови Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у Чорнобилі, було перераховано щонайменше 1 мільярд 145 мільйонів гривень. Хоча публічно чиновники в той період заявляли, що об’єкт готовий "майже на 100%" і залишається лише "висіяти траву".
Дані про те, на що саме пішли ці гроші, ніде не публікувалися, оскільки контракт із новим підрядником ТОВ "БК КБР" засекретили.
Це підтвердила також перевірка державних аудиторів. "Ще за два дні до підписання договору запит на авансування для цієї фірми затвердив нинішній міністр енергетики Герман Галущенко, який тоді був віцепрезидентом "Енергоатому". Він не зміг пригадати обставин підписання контракту з ТОВ "БК КБР", а очільник "Енергоатому" Петро Котін відмовився спілкуватися з журналістами з цього приводу", - йшлося, зокрема, в розслідуванні.
Як відомо, спорудження ЦСВЯП розпочалося в листопаді 2017 року. У грудні 2020 року зведення першого пускового комплексу ЦСВЯП було завершено, але запустити його в роботу було неможливо до будівництва залізничної колії Вільча – Янів, яка з’єднала ЦСВЯП із залізничною мережею.
Під час розслідування журналісти проаналізували процедуру обрання нового генпідрядника на добудову Централізованого сховища, де має зберігатися відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських АЕС – Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської. Раніше це паливо вивозили до Росії, за що Україна сплачувала 150-200 млн доларів на рік.
З’ясувалося, що у грудні 2020-го року відокремлений підрозділ «Атомпроектінжиніринг» державного «Енергоатому», який очолює Микола Божко, провів «маркетингове дослідження», на власний розсуд обравши три компанії, які могли б виконати добудову сховища. Найменшу ціну запропонувало ТОВ «БК КБР» – 422 мільйони гривень, з якою «Атомпроектінжиніринг» підписав контракт. Уся процедура обрання і підписання контракту з новим підрядником тривала 5 днів.
Державна аудиторська служба України провела ревізію фінансово-господарської діяльності «Енергоатома» і з’ясувала, що його відокремлений підрозділ «Атомпроектінжиніринг» порушив вимоги закону «Про публічні закупівлі» – через те, що уклав контракт без проведення тендеру. Також аудитори не побачили жодного грифу секретності на самому документі, через що, відповідно до пояснень Божка, він досі не оприлюднений.
При цьому запит на авансування платежу конкретній фірмі ще до укладання договору з нею затвердив міністр енергетики Герман Галущенко, який на той час був віцепрезидентом «Енергоатому». За словами юриста «Центру протидії корупції» Олександра Литвина, це може свідчити про «існування домовленості про вибір конкретного постачальника».
За допомогою джерел в податковій «Схеми» з’ясували, що у період з грудня 2020-го до жовтня 2021-го новий підрядник будівництва отримав на добудову сховища не 422 мільйони, передбачені від початку, а вже щонайменше 1 мільярд 145 мільйонів гривень. Це майже втричі перевищує початкову суму угоди.
При цьому у грудні 2020-го, коли і був підписаний контракт з ТОВ «БК КБР», т.в.о президента «Енергоатому» Петро Котін заявляв, що об’єкт готовий майже на 100%, а головний інженер сховища Андрій Савін переконував, що залишилось виконати благоустрій території, зокрема «висів трави».
Створеною у 2016 році столичною компанією КБР, яка отримує сотні мільйонів за добудову нібито готового сховища, керує і одноосібно володіє киянин Дмитро Нестерук. У публічному доступі відсутня інформація про досвід робіт цієї фірми на об’єктах ядерної інфраструктури.
У письмовій відповіді Нестерук пояснив, що хоча централізоване сховище – нестандартний об’єкт, будівельні роботи там ведуться типові, в яких його персонал має досвід, як і допуск до різних ступенів секретності.
«Схеми» отримали аудіозапис наради керівника «Атомпроекнтінжинірингу» з колишніми підрядниками будівництва, датованої груднем 2020 року, який дає уявлення про те, куди витрачають кошти – зокрема учасники наради обговорюють, як приховати факти зникнення частини коштів на будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у Чорнобилі.
«Ви ж розумієте, що гроші пішли, продані, сп***жені і так далі. Треба знаходити інші джерела фінансування і причому їх треба якось узаконити. Як? Ми ще не зовсім розуміємо», – каже голос, схожий на голос Миколи Божка, керівника «Атомпроектінжинірингу», відокремленого підрозділу «Енергоатому», який виступає замовником будівництва від держави.
З розмови випливає, що частина коштів зникла, і посадовець «Енергоатому», призначений вже за президентства Володимира Зеленського, радиться, як це приховати – «закрити дірки» через стару закупівлю і старого підрядника, чи через нового підрядника, залученого ним непублічно – компанію «КБР»:
«У мене є дірки, які простіше залатати з того боку, ніж з цього», – каже голос, схожий на голос Миколи Божка.
«З того запису, який ви надавали прослуховувати, можемо говорити про нецільове використання коштів. Тобто в договорі обладнання немає, а за нього йде оплата. Навіть можемо припустити, що це кошти виділені одному підряднику, але сплачені зовсім іншому підряднику. Це речі, які підтверджують фінансові махінації», – прокоментувала аудіозапис експертка з питань держзакупівель, колишня ревізорка Держаудитслужби Наталія Заєць.
«Тут дуже великий спектр кримінальної відповідальності – це службова недбалість, зловживання службовим становищем», – додала вона.