Чого чекати від коаліції, чи будуть серйозні зміни?

Константин Медяник 17.11.2014
Коаліція 2014 року

Поки продовжуються перемовини щодо нової коаліції та складу уряду, багатьом українцям хочеться знати - чого слід очікувати від новообраної Верховної Ради. Чи виправдають сподівання народу депутати VIII скликання?

«На-пів» нова Рада

Щоб зрозуміти чи готові новообрані парламентарі до змін, потрібно знати на скільки змінився сам склад парламенту. 11 листопада ЦВК визнала офіційно обраними 421-го народного депутата, серед них 47 - жінки, тобто 11,1% (що є найбільшим показником за історію виборів до Верховної Ради). Також, вперше не пройшла до ВР політсила комуністів – КПУ.

187 депутатів вже обиралися до ВР і були в парламенті I-VII скликань, а це 44% нового складу. Отже, Рада VIII скликання оновилась більш ніж на половину. Як зазначає Оксана Левкова, громадський діяч та голова громадського руху «Не будь байдужим»: «Безумовно, я солідарна зі співвітчизниками, втішеними з приводу кардинальної зміни облич у парламенті. Хоча те, зокрема, що ми бачимо у ВРУ 27 депутатів, які себе дискредитували у всіх аспектах (йдеться про «Опозиційний блок»), те, що явка на вибори склала 53%, а також проходження в парламент 64 штиків, які голосували за диктаторські закони 16 січня - це, звісно, дико», - і додає: «оновлення законодавчої гілки влади більш ніж наполовину означає, що суспільство обирає нарешті правильних стратегів: готових до діалогу, відкритості біографій, декларацій та фінансових звітів. Совковість, тобто підкилимність і забюрократизованість в ухваленні рішень, корумпованість, практика кнопкодавства прямують у минуле».

Схожу думку висловив експерт Центру громадських відносин, політичний аналітик Євген Магда: «Думаю, що головним для Верховної Ради восьмого скликання буде не стільки зміна облич, скільки зміна принципів, на основі яких вона працює. Ми побачимо реальність цих змін доволі швидко». Не зважаючи на достатньо високий відсоток облич, які вже встигли побувати, а то й заплямувати себе в політиці, в цілому новий парламент має найбільші шанси на втілення реформ. Тим паче, в суспільстві як ніколи знизився вплив популізму та виріс запит на результативність дій (що відображується, наприклад, на нижчих від прогнозованих рейтингах «Радикальної Партії» Ляшка та не проходженні «Сильної України» Тігіпка до Ради).

Парламент як політичне «дзеркало» країни

Верховна Рада, зразка кінця 2014 року, відображає вже змінену країну. При чому тут і колишні «регіонали», і бізнесмени, і комбати, і журналісти з громадськими діячами. Тобто, представлені, як частково, старі елементи системи, так і нові обличчя. Що може дати такий парламент Україні?

По-перше, головна надія на втілення реформ це – незаплямовані, активні, молоді представники проєвропейського напрямку. Вони мають стати двигуном змін, тому головною небезпекою є сама корумпована система влади, а першочерговим завданням є її реформування. Як підкреслила голова громадського руху «Не будь байдужим», Оксана Левкова: «Як громадська активістка, я рада, що мої справді прогресивні побратими і посестри по громадському сектору стали депутатами, щоправда, тут важливо наголосити на аксіомі: зміст політичної діяльності – це завжди боротьба за владу, а зміст громадської – захист інтересів громади».

По-друге, основною рисою парламенту є проєвропейська направленість, адже всі політичні сили, які формують нову коаліцію відзначаються значною підтримкою європейської інтеграції України. «Опозиційний блок» та мажоритарники з числа екс-регіоналів, а також проросійсько налаштовані депутати, не зможуть створити серйозної опозиції такій більшості (але це за умови стабільності та цілісності самої коаліції). Тому, на зовнішньополітичному рівні Україна збереже свій західний вектор руху, в якому трикутник: Президент – Кабінет міністрів – Верховна Рада, забезпечать стабільність зовнішньої політики. Це може призвести до ще більшого загострення конфлікту з Росією, яка буде продовжувати тиснути на Україну в економічній та воєнній сферах.

Завдання коаліції

В перемовинах про створення коаліції в новій Верховній Раді беруть участь 5 політичних сил: «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Самопоміч», «Радикальна партія» та «Батьківщина», що загалом може дати коаліції близько 305-ти депутатів та конституційну більшість. Це являє собою потужний інструмент для прийняття рішень Радою, за умови скоординованих дій та політики коаліційних сил.

«Першочерговими для розгляду в новому парламенті є законопроекти щодо виборів народних депутатів, місцеві вибори, КМУ, центральні органи виконавчої влади, державну службу, зміна виборчого законодавства. На рівні загальноукраїнському також йтиметься про реформи в армії, в судах, міліції, а також медіа реформа» - відзначила, громадський активіст, Оксана Левкова.
Президент Порошенко та його політсила висунули на посаду Прем’єр-міністра - Арсенія Яценюка. Згідно попередніх домовленостей глава кабміну формуватиме склад уряду після консультацій з коаліцією, а сама коаліційна угода стане програмою роботи майбутнього уряду. 14 листопада Яценюк заявив про 5 завдань, які стоять перед новим урядом. Головним чином це: оборона і національна безпека, реформа правової системи, економічна реформа, децентралізація влади і люстрація.

Реформи і план дій в коаліційній угоді ще обговорюються, але вже були озвучені деякі першочергові заходи. Це зміна виборчої системи до Верховної Ради, яка буде ґрунтуватися на пропорційній системі з відкритими виборчими списками, та скасування депутатської недоторканості. Експерт Центру громадських відносин, політичний аналітик Євген Магда, відзначив: «Маю занепокоєння, що анонсований перехід до відкритих партійних списків суттєво демотивує багатьох мажоритарників, з іншого боку - на місцях почнуть працювати ті, хто усвідомлює перспективи такої виборчої моделі».

Також була представлена низка економічних реформ, серед яких є пропозиція зменшення кількості податків з 22-х до 9-ти. Але, в цілому, депутати зазначають, що в угоді будуть вказані лише напрямки, в яких потрібно реформувати систему, а конкретні закони та рішення будуть прийматися в парламенті та кабміні.

Що чекати регіонам України?

Вперше докорінні зміни в країні мають торкнутись її регіонів. 14 листопада прем’єр Арсеній Яценюк запропонував новий склад кабміну, де на посаді віце-прем'єр-міністра з регіональної політики рекомендував залишити Володимира Гройсмана.

Гройсман досить вдала фігура на таку посаду, адже ще перебуваючи в кріслі міського голови Вінниці почав деякі реформи на місцевому рівні. Наприклад, за його керівництва була введена система «прозорих офісів» для надання адміністративних послуг, та створена муніципальна поліція.

Скоріш за все БПП (членом якого є Гройсман) погодиться на пропозицію Яценюка, але навіть незважаючи на те, хто саме очолить цю посаду, одним із завдань номер один для нового складу парламенту буде прийняття законодавства для проведення адміністративної реформи. Голова громадського руху «Не будь байдужим», Оксана Левкова підкреслила: «Ключовою реформою на регіональному рівні буде децентралізація. Нам іще дуже далеко до такого рівня самостійності місцевих органів управління, як, зокрема, у Данії чи Швеції, однак розпочинати цей процес неодмінно потрібно».

Що ж стосується Донбасу та Криму, тут ситуація складна. Якщо з Кримом, більш-менш, зрозуміло (і закон про окуповані території є), то з Донбасом все буде залежати від розвитку конфлікту з Росією. Російська Федерація на словах підтверджує своє прагнення до миру, а в цей час переганяє колони військової техніки терористам та стягуює війська до кордону. Після нелегітимних виборів 2 листопада в так званих «ДНР» та «ЛНР» президент Порошенко пригрозив подати до новообраного парламенту на перегляд чи скасування закон про особливий статус Донбасу. А то й же Гройсман заявив, що рішення уряду не фінансувати соцвиплати на підконтрольних терористам територіях є остаточним.

Можна зробити висновок, що з новим парламентом всю країну чекають досить серйозні зміни на всіх рівнях, починаючи національним і закінчуючи місцевим. Доля ж самої Ради нового скликання досить неоднозначна і залежить від того, які висновки зробили демократичні сили з минулого, та чим готові пожертвувати в майбутньому. «Прогноз – справа невдячна, особливо коли йдеться про парламент, тривалість якого залежатиме від того, як розвиватимуться військові дії на Донбасі», - відзначає, громадський діяч, Оксана Левкова, і додає: «парламент, припускаю, протримається не довше, ніж два роки. По-перше, там іще є люди з радянським (навіть не пострадянським) мисленням і з об’єктивних причин їх будуть відтісняти здорові політичні сили, а по-друге, чвари між колишніми соратниками будуть надто активними, щоб не мати вкрай деструктивні наслідки». Початок цього процесу ми вже можемо бачити з виходом окремих членів партії «Воля» з об’єднання «Самопоміч», але залишається сподіватись, що з підписанням коаліційної угоди, великого розколу (схожого на 2005-й) ми не побачимо.